Великдень – це найважливіше свято у церковному календарі. «Адже якщо Христос не воскрес, то і віра наша даремна», - наголошував у своїй проповіді Апостол Павло. Така значимість свята призвела до того, що готуються до нього довго і ретельно, а відзначають весело і урочисто. За багатовікову історію християнства в Україні утворилось чимало пасхальних традицій, кращі із яких ми розглянемо у цій статті.

Вербна неділя. Неділю за тиждень до Пасхи називають «вербною».

У цей день згадується в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим, де його радо зустрічали і на знак пошани встеляли шлях пальмовим гіллям. В Україні пальми не ростуть, а тому це дерево у нас замінили вербою: вона одна із перших розпускає свої бруньки навесні і символізує силу та життєдайність природи.

Освячені вербові гілочки наділялися магічними властивостями. Наприклад, якщо легенько побити людину такими гілочками примовляючи: «не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень…», то вона цілий рік не хворітиме. А якщо з’їсти одного «вербового котика», то цілий рік не болітиме горло. Засушені гілочки зберігали біля образів, або зашивали у подушки – від безсоння.

Тиждень від Вербної неділі до Великодня називався «страсним», на згадку про те, що цього тижня Ісус Христос пройшов свої земні страждання. Кожен день цього тижня має своє значення і свої традиції. Найбільш їх пов’язано із Страсним Четвергом. У цей день Ісус разом зі своїми учнями розділив трапезу на Таємній Вечері, започаткувавши таїнство Причастя. Тому всі православні цього дня намагаються причаститися. По аналогії з очищенням душі через причастя, в цей день всі прибирають свої помешкання. Тому Страсний Четвер ще називається Чистим. Після нього в будинках вже не прибирали, а всі подальші приготування велися на кухні.

 

Писанки та крашанки. Традиція фарбувати яйця на Пасху пов'язана із переказом про Марію Магдалину, яка прийшла до римського імператора Тиберія і подала йому яйце, зі словами: «Христос воскрес!». Імператор відповів, що швидше біле яйце стане червоним, ніж виявиться, що це правда. І в ту ж хвилину яйце почервоніло. З тих пір червоне яйце вважається символом воскресіння. Щоб отримати насичений колір своїх крашанок, господині варять яйця у відварі з лушпиння цибулини. Це лушпиння вони дбайливо збирають протягом усього посту.

Писанка, на відміну від крашанки, розмальована не одним кольором, а барвистим узором. Є різні техніки які дозволяють отримати чіткі лінії, але всі вони потребують багато часу, високої точності та уваги. Тому отримати писанку від когось в дарунок на Пасху вважалося виявом симпатії. Дарування пасхальних яєць неодмінно супроводжувалося христосуванням – великоднім вітанням із потрійним поцілунком.

Раніше кожна господиня самостійно випікала Великодній хліб – паску. Цьому дійству також надавали магічного значення. Паску слід було випікати у чистому одязі і з гарним настроєм. Господині намагалися випекти стільки пасок, скільки людей є у сім’ї: велику господареві, і менші – дітям. По цих пасках визначали яким для кожного буде наступний рік. Чия паска потріскала або тісто не піднялося, для того увесь рік буде невдалим. А в кого паска гарна та пишна – той не матиме проблем ні зі здоров’ям, ні у справах.

В сам день Великодня люди ідуть до церкви освячувати паски і крашанки. Під час Великодньої служби, яка традиційно відбувається вночі, священики міняють буденний одяг на святковий, підкреслюючи цим, що піст закінчився, і настав час радіти. Прихожани намагаються на Паску одягнути не просто красивий, але й новий одяг, що теж символізує оновлення світу через Воскресіння. До Пасхи дівчата намагалися вишити собі нову сорочку, щоб прийти на свято красивою. Адже одразу після Великоднього тижня в Україні розпочинався період весіль.

 

Воскресіння Христове належить до тих свят, дата яких змінюється кожного року. Цьогоріч Великдень припадає на 12 квітня. Тож, розповідаючи про пасхальні традиції сьогодні, «Укрмода» потурбувалася про те, щоб ви могли належно підготуватися до свята. Ми також розширили асортимент сучасного одягу з елементами національної вишивки у нашому магазині, щоб ви могли зустріти Пасху в нових вишиванках, як і належить за українським звичаєм.