Якось сталася з нами в офісі цікава історія...
Завітала до нас молода мама, років до 30.
Вона була дуже вихована, терпляча, спокійна, вишукано одягнена. З нею приємно було спілкуватися і надавати їй послуги.
Мама шукала вишиту сорочку або платтячко для своєї доньки. Вона дуже ретельно все підбирала, розпитувала про склад тканини, про можливість зробити на замовлення, про те, як виріб буде носитися і скільки він прослужить.
Звичайно, ми її повністю проконсультували, надали всю затребувану інформацію і, врешті-решт, жінка обрала чудову сукню для малої.
Після цього ми запитали її:
- Не бажаєте собі купити вишиванку, чи купити плаття?
- Мм, ні, дякую, не хочу...
- А чому, що саме вас бентежить)?
-Вишиванка то не моє, я не буду її носити, - зашарілась молода мама.
Ми були дуже здивовані, тому задали резонне питання:
- Ну а ви ж так ретельно і з таким захопленням підбирали сукню вишиту для доньки?
- Це для доньки. На себе не можу вдягнути... занадто яскраві вони... і якось мені незручно їх носити...
- Добре, а хоч раз вам вдавалось приміряти на собі вишиті сорочки чи плаття?
- Ні, жодного разу.
- А давайте спробуємо? Ми вам в примірочну будем подавати різні варіанти, а ви будете вдягати і виходити дивитись на себе в дзеркало?
Жінка на диво погодилась на нашу пропозицію. І ми домовились, що будемо пропонувати стримані варіанти по кольору і вишивці.
В нас стояло завдання переконати її, що вишита блуза - це сучасно, модно і дуже стильно.
Врешті-решт, після п’ятьох примірок вона увійшла у смак і почала міряти яскраві сорочки і плаття.
Ми побачили, що настрій її піднявся і очи почали палати від того, як вона виглядає.
Наприкінці цього процесу, вона вдягнулась, вийшла з примірочноі і сказала, що вона поміркує з приводу покупки для себе, так як до кінця не впевнена, що буде носити вишиванку.
Але ми вирішили кардинально ситуацію розвернути в інший бік.
- Оберіть собі вишиванку з цих трьох і ми даруємо її!
- Як даруєте???
- От так! Ми хочемо, щоб ви полюбили національний одяг і були щасливі від того, що носите гарну річ на собі.
Дівчина не очікувала такого повороту подій і ми помітили, що в неї навіть на очах з’явились сльози.
І ви не повірите, друзі, через два с половиною тижні, вона повернулась до нас за ще однією вишиванкою для мами і привела з собою подругою, яка придбала в нас дві сорочки.
Так нам вдалося лагідно переконати і перетягти на свою сторону ще одну людину, яка стала поціновувочкою «українського коду націі».
На фото нижче вишита сорочка, яку ми подарували.
А як ви переконуєте людей в таких ситуаціях?
