Якось завітали до нас іноземні гості. Представились,  дипломатами і що в Україні вони з поважною місією :)

Звичайно, ми привітно їх зустріли. Почали виявляти їх потреби, для чого, на яку подію їм потрібні вишиті сорочки і т.і.

Але виявилось, що гості не мають з собою перекладача і можуть тільки жестами пояснювати і знають лише декілька фраз по-українськи.

Вони постійно вказували руками, що їх цікавить, казали дякую і періодично повторювали: «Мі закоханий в Україну!» )))

 

 

У відповідь ми казали, що дуже раді, і постійно викладали нові речі для демонстрації.

Не знаємо чи була та місія дипломатична чи ні, але вся ця команда гуртом перетріпала півшафи, вибрали 5 комплектів повдягали і раділи як діти. А ще декілька вишиванок купили на подаруноки.

До речі, іноземці дуже полюбляють наш сучасний, традиційний одяг брати на подарунки. А тоді з закордону присилають фото в ньому з якогось заходу.

Після покупки, «дипломати» попросили показати їм вихід і провести на вулицю. А на питання, чи будуть перевдягатися  у свій особистий одяг, вони запевнили, що їм і так добре, і вони таким чином поїдуть в аеропорт )).

Уявіть собі ситуацію, ми проводимо наших іноземних друзів, які вдягнуті у вишиванки і шаровари. Реакція людей на вулиці була різна: хтось стояв відкривши рота і споглядав, хтось перешіптувався, а хтось з цікавинкою посміхався.

 

 

Обіцяли приїхати до нас ще :)!