Щороку в третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. У 2025-му він припадає на 15 травня.
Це свято у 2006 році заснувала Леся Воронюк — тоді студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету. Нині письменниця, кураторка культурних проєктів. Вона запропонувала прийти на навчання у вишиванці на знак поваги до української культури. Відтоді, за 19 років, це свято стало популярним в Україні й набуло міжнародного масштабу.
У День вишиванки магазин «УкрМода» запрошує зробити подарунок собі чи своїм коханим, друзям, рідним – придбати вишиту сорочку. Це оберіг і символ любові, яким ми можемо сказати дорогій людині: «Бажаю тобі щастя, здоров’я й сили, передаючи частинку української душі».
Вишиванка стала символом української ідентичності. Подарувати її людині, яка живе за кордоном, — означає допомогти їй відчути зв’язок з Україною, навіть якщо вона далеко.
Це подарунок із сенсом, де у кількох нитках поєднуються культура, історія, філософія. Це річ, яку часто передають у спадок, й буває, що вишиванки зберігаються у родинах десятиліттями. Тож такий дарунок може стати початком родинної традиції або символом, що нагадуватиме про дарувальника через роки.
Іноді можна почути, що вишиванка – це дорого. Справді, така річ коштує недешево – особливо ручної роботи, з натуральних тканин. Але це подарунок із душею, а не для галочки, який говорить: «Я обрав це для тебе – з турботою, повагою». Його можна розглядати як витвір мистецтва, який можна носити. До слова: вишиванка не виходить з моди. Вона універсальна – підійде на свята, зустрічі, фотосесії, подорожі. Жінки знають, що вишиванок – як туфель і помад – багато не буває.
Кожна вишиванка – це підтримка українських майстрів. Купуючи її, ви інвестуєте у збереження традицій, у працю рукодільниць, вишивальних майстерень. Це економічний і культурний патріотизм.
Вишита українська сорочка – одна з найдавніших форм культурного коду, який зберігся донині. Його коріння сягає дохристиянських часів. Археологічні знахідки трипільської культури, скіфських поховань свідчать, що тоді одяг прикрашали вишивкою, точніше — вузликовими, шитими або ткацькими орнаментами.
Українська вишиванка — це традиція, якій понад тисячу років. Вона жива, вона змінюється разом із нами — від сакрального оберега до стилю життя і культурного коду українця.
