Морпіх Віктор Товкач пробув у російському полоні три роки і півтора місяця. На 54-ліття інтернет-магазин «УкрМода» подарував йому вишиванку — про неї захисник мріяв усі роки неволі.
«Ця історія зачепила моє серце, – каже Антон Глумаков, директор інтернет-магазину УкрМода й засновник благодійної організації «Благодійний фонд «Обдаровані». – До нашого офісу зателефонувала жінка, попросила виготовити вишиту сорочку на день народження її чоловіка. Але не знала розміру. «Чоловік дуже схуд, планує набрати вагу. Він був у полоні три роки й півтора місяця», – сказала вона».
Ці слова змусили замислитися: про життя у ворожій країні, без зв’язку з близькими. Про роки принижень і катувань. Про надію, а може й її відсутність. Про молитви або зневіру. Про віру в те, що тебе чекають. Питання без відповідей.
«Треба мати велику віру, щоб вистояти, зберегти у серці свою мрію й повернутися додому», – впевнений Антон Глумаков.
Він подзвонив дружині військового – пані Світлані. Сказав, що ми всі в неоплатному боргу перед її чоловіком. І подарував вишиванку.
«Здалося, що вона і плаче, й сміється одночасно від цієї новини, – продовжує Антон Глумаков. – Вона сказала: «Три роки й півтора місяця він мріяв про мить, коли вдягне українську вишиту сорочку в себе вдома».
Очільник компанії зізнається, історія Віктора не відпускала. Кілька днів повертався думками до військового, його сімʼї та мрії, яка, можливо, допомогла триматися.
«Ми всі хочемо змін і дива. Щоб люди стали добріші, щоб було менше корупції, несправедливості та байдужості. А може нам самим треба стати цим дивом і почати змінювати життя? Тоді й отримаємо країну мрії», – написав у соцмережі Антон Глумаков.
Пані Світлана подякувала за подарунок. Не дочекалася дня народження — вручила сорочку одразу:
«Чоловік одягнув вишиванку зі сльозами на очах. Пане директоре, ваші слова підтримки й подяки передала чоловікові. Дякуємо за людяність. За частинку надії та віри».
Віктор Товкач родом із Миколаївщини. У війську – з 2015 року. Служив у 36-й бригаді морської піхоти. Позивний – «Іванич». У липні 2015-го брав участь у звільненні Широкиного — саме він тоді підняв український прапор над селищем.
Віктор Товкач встановлює український прапор у Широкиному. Фото зі сторінки Євгенії Мельник у фейсбуці
У 2022-му Товкач із групою прийняв рішення прориватися з оточеного Маріуполя. Потрапив у російський полон. Перебував у колонії суворого режиму. Каже, весь той час думав про родину, про Батьківщину, про те, як повернеться. У Віктора Івановича ніколи не було вишиванки. У російських застінках він почав мріяти про неї – уявляв, як одягне вишиту сорочку вдома.
Віктор Товкач та його побратим. Повернення додому з російського полону. Фото зі сторінки Євгенії Мельник у фейсбуці
Віктор Товкач повернувся в Україну в межах обміну «1000 на 1000» у кінці травня 2025 року.
