Сьогодні (28 травня) – 1190-й день українського спротиву. Росія тероризує українські міста, заявляє про підготовку до масштабного літнього наступу. В цих умовах вирішальне значення для опору має мобілізація суспільства. Внутрішня згуртованість, волонтерський рух, готовність громадян допомагати армії та підтримувати одне одного – формують реальний тил. Суспільство стає силою, яка здатна втримати країну навіть у найтемніші моменти.

Ми не можемо дозволити собі опускати руки — ні зараз, ні завтра. Від нашої готовності боротися залежить майбутнє нашої держави. Країна-терорист розраховує на втому, зневіру. Але саме в ці моменти мусимо триматися. Кожен день боротьби – це ще один крок до перемоги. І чим більше ми зараз зберемо сил, тим швидше наблизимо кінець цієї війни на наших умовах.

Опитування Rakuten Viber у грудні 2024 року показало, що 63 відсотки українців донатять на ЗСУ: 44 відсотки роблять це з кожної зарплатні, 14 відсотків – після кожного обстрілу, а 5 відсотків – щодня потроху.

Все, що треба ворогу – щоб ми з вами нічого не робили, каже волонтер, директор інтернет-магазину УкрМода, засновник благодійної організації «Благодійний фонд «Обдаровані» Антон Глумаков. 

Днями він передав лафет для евакуації бойового транспорту військовим із роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Це великий підрозділ, бійці якого захищають країну на всіх гарячих точках – Донецькому, Харківському, Херсонському напрямках.  

«Доставили зранку в Київ. І прямо зі стоянки він поїхав у зону бойових. Потужна й потрібна покупка. 230 тисяч гривень. Без усіх вас ми його не придбали б. Оборона України триває!», – написав Антон Глумаков у фейсбуці. 

«Безмежно вдячні пану Антону та всім хто підтримав збір! Оперативна евакуація і відновлення бойового транспорту відіграє важливу роль у збереженні життів наших екіпажів та підтримці боєздатності підрозділу», – прокоментували його допис захисники зі 112-ї бригади.

Антон Глумаков допомагає не тільки їй. Працює з 3-ю окремою танковою Залізною бригадою, 30-ю механізованою імені князя Костянтина Острозького, підтримує одного з бійців у складі роти аеророзвідки «Бродяги».

230 тисяч, зібрані на лафет для евакуації військової техніки – не найбільший збір, який закривав Антон Глумаков. Наймасштабніший був на суму в 600 тисяч гривень. 

«Ми купували дрон Matrice для розвідників. А для 30-ї бригади  – апарат штучної вентиляції легень до реанімобіля за 400 тисяч. Цей прилад досі працює, рятує життя», – каже волонтер.    

Найменший донат, який скидали на збір Антона, був 20 гривень. Найбільший – 600 тисяч гривень від знайомого, який не афішує свого імені. Допомога надходить не тільки з України, а й із-за кордону – США, Канади, багатьох країн Західної Європи. 

Однак донатів стало набагато менше. Закривати збори стало дуже складно: 

«Спад відчутний. Люди втомилися, виснажені цим усім», – каже Антон Глумаков. 

Каже, щоб допомога війську була постійною, до організації процесу долучаються інші люди – організовують збори коштів для військових у своїх компаніях, організаціях. Так частинами можуть назбирати по 10, 30 тисяч. 

На запитання, що ж йому допомагає триматися й рухатися вперед, Антон Глумаков відповідає: любов. 

«Я люблю свою країну, свою дружину й дітей, наших батьків. Люблю село і природу. Якщо ми зупинимося у своїй боротьбі – нас знищать. Не буде ні країни, ні міста, ні села. Бо ми – це цивілізація, тисячолітня культура. А там де вони – там попіл. Я цього не хочу. Мрію, щоб мої діти жили вдома – щоб їм не доводилося тікати за кордон. Бо ми на своїй землі, тут наше життя, наші друзі. Ці думки рухають мною. 

Я не хочу, щоб гинули наші хлопці й дівчата. Їм дуже складно. Й коли вони просять – не можу відмовити. Ці люди поставили на паузу своє життя, хтось пожертвував кар'єрою, став калікою, втратив життя. Вони це роблять заради всіх нас. Тому їм треба допомагати», – каже Антон Глумаков.